Матеріали до уроку літератури 8 клас

ЗА НОВОЮ ПРОГРАМОЮ

Ніна Бічуя "Шпага Славка Беркути"

ПАЛІТРА ЛЮДСЬКИХ СТОСУНКІВ, ДЕ КОЖЕН ВІДНАЙДЕ СЕБЕ…

Тема: Ніна БІЧУЯ. «Шпага Славка Беркути» Повість про школу й проблеми дорослішання, про роль батьків у вихованні дітей та їхньому дозвіллі. Проблема особистості в сучасному світі. Особливості композиції твору.

Мета: уміти переказувати сюжет твору, пояснювати особливості композиції, висловлювати міркування про справжню дружбу, чесність, взаємопідтримку і відповідальність, про моральний вибір у житті; характеризувати образи героїв твору; розвивати навички ведення дискусії про вплив оточення на виховання дитини; сприяти вихованню осмислення важливості моральних чеснот у житті людини, дружби та підтримки батьків.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Н.Бічуї, текст твору; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), мультимедійна презентація.

Епіграфи:

“ Розум полягає не тільки у знанні, але й у вмінні застосувати знання на ділі” Арістотель

Ніна Бічуя –  «королева жіночої прози». Її твори пронизані глибоким психологізмом та інтелектуальною напругою, а саме письмо – вишукане й елегантне. Валерій Шевчук

Методи, форми, прийоми роботи на уроці:  «Асоціативний рядок»,  метод «Мікрофон», метод «Незакінчене речення» , «Вибери сам»

а

ХІД УРОКУ

 (Слайд № 1)

І. Організаційний момент

Вчитель: Доброго дня!

Епіграф уроку :

“ Розум полягає не тільки у знанні, але й у вмінні застосувати знання на ділі” Арістотель

Девіз уроку:

Думати – колективно,

Діяти – оперативно,

Сперечатись – доказово.

Це для всіх обов’язково!

Тож проявіть знання прекрасні

І усі завдання класні

Порозв’язуйте умить

Й вищий бал ви заробіть!

 ІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

(Слайд № 2-3)

Анкета письменника

1.     Дата народження

2.     Навчання

3.     Творча спадщина

4.     «Королева жіночої прози»…

5.     Унікальність творчості

Довідка: (Додаток № 1)

1. Народилася 24 серпня 1937 р. у місті Києві.

2. Навчалась у СШ № 5. Закінчила факультет журналістики Львівського університету. Була на журналістській роботі. Працювала завлітом Львівського театру юного глядача. Нині – редактор.

3. Авторка книг «Дрогобицький звіздар», «Повісті», «Квітень у човні». «Родовід», «Бенефіс», «Десять слів поета» та книжок для дітей — «Канікули у Світлогорську», «Шпага Славка Беркута» (Видавництво Старого Лева, 2010), «Звичайний шкільний тиждень». «Яблуні і зернятко» та ін.

4. Ніна Бічуя –  «королева жіночої прози». Її твори пронизані глибоким психологізмом та інтелектуальною напругою, а саме письмо – вишукане й елегантне. Валерій Шевчук

5. У нашій літературі Ніна Бічуя унікальна або майже унікальна багатьма речами: тим, що працює в жанрі історичної новелістики. Ще одна “родзинка” творчості цієї авторки – чимало її текстів присвячені темі театру. Говорячи про тексти Ніни Бічуї, не можна обминути мову – вона заворожує. В інтерв’ю для «ЛітАкценту» письменниця розповіла про жіночо-чоловічі тексти, про історичну новелістику, про мову як “я” і про місто й село як об’єкти української літератури.

Вчитель: «Шпага Славка Беркути» – психологічно складана і правдива книга, в яку поринаєш з головою, у чиїй вишуканій мові купаєшся, а образи і метафори хочеться смакувати... А ще про цю книгу потрібно говорити, нею прагнеш ділитися і з молодшими, і з однолітками, і зі старшим поколінням. (Додаток № 2)

І чим більше думаєш про цю книгу, чим більше повертаєшся, тим чіткіше розумієш, що ось вона – психологічна проза, яка не старіє, і може стати ліками від самотності і відповіддю на найважливіші у будь-якому віці запитання: «Хто ти є? Чого вартий? І чи маєш сили шукати свій правдивий шлях у житті, а тоді йти по ньому?».

Передрозуміння твору

·        Що сподобалось?

·        Що не сподобалось?

·        Що видалось шокуючим, незрозумілим?

·        Чому повість має таку назву? (Зброя немає своєї волі, вона не несе відповідальності, у чиїх руках опиняється, і чи буде використана на добру чи на лиху справу. Зброя може захистити, а може вбити: так само і слово може зцілити і підтримати, а може зганьбити і знищити. І тільки людині вирішувати, як вчинити, а тоді відповідати за свої вчинки перед собою й світом).

·        Твір має своєрідне обрамлення. Яке саме, яке символічне навантаження несе? (Твір починається лапатим снігом, який укриває місто, і закінчується так само снігопадом. На чистому сніговому полотні кожен пише своє життя, й у тому усі ми рівні і вільні у виборі – герої книги і люди з будь-якого часу. І я всім серцем вірю, що історії життя, які ми напишемо, будуть гідні талановитої оповіді, яка колись допоможе жити іншим.)

(Слайд № 4-5)

Візитна картка твору

1.     Тема

2.     Ідея

3.     Жанр

4.     Композиція

5.     Сюжетні лінії

6.     Місце, час дії

7.     Проблематика твору

Довідка: (Додаток № 3)

1.  Розповідь про чотирьох розумних підлітків, зі своєю думкою, на чию долю вже випадали випробування. Всі вони особистості, розвинені, по-своєму талановиті, які шукають свій шлях у житті.

2.  Пошук свого шляху у житті.

3.  Психологічна повість.

4.  Експозиція: Пізнання ціни дружби.

Зав’язка: Знайомство з головними героями повісті.
Розвиток дії: Навчання та захоплення Славка, Юлька, Стефка та Лілі.
Кульмінація: шкільний суд над Славком Беркутою, вирок – підтримка класу +байдужіть Юлька.
Розв’язка: Усе ніби так просто, так гарно. Як у казці. Судили — вибачили — помилилися…

5.  - Юлько – Славко

-         Юлько – Лілі

6. Львів; зима

     7. - добро і зло;

- батьки і діти;

- моральний вибір кожної людини;

- яка вона – дружба.

Вчитель: Роль сім'ї у вихованні дітей – велика відповідальна. Батьки є першими вихователями, які зміцнюють і загартовують організм дитини, розвивають її мову і мислення, волю і почуття, формують її інтереси, прагнення, смаки, здібності, виховують любов до знань, допитливість, спостережливість, працьовитість.

Виховання дітей у сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Духовний вплив батьківського дому на формування її особистості створюється завдяки щирій материнській ласці, небагатослівній любові батька, домашньому теплу, піклуванню, затишку і захисту, родинній злагоді.

-         Які стосунки були між дітьми та батьками в родинах Беркути, Ващука, Вуса та Теслюк?

Характеристика  образів 

Вчитель: Головних героїв твору четверо – Славко Беркута, Юлько Ващук, Ліля Теслюк і Стефко Вус.

Кожен образ складний і багатогранний. Не зважаючи на свій вік, у кожного героя є минуле.

(Слайд № 6)

Перша група дослідників:

СЛАВКО БЕРКУТА

Славко Беркута при своїй удаваній простоті також дуже складний образ. Славко сміливий, добрий, щирий. Він не хоче ображати інших. У його серці немає місця підлості. І це той герой, який має внутрішній стрижень.

Життя било Славка найбільше за всіх, хоча, можливо, Стефко страждав ще більше. Будучи малим, Славко дуже сильно захворів, не міг ходити, мав лишитися інвалідом. Але, як це зазвичай буває, завдяки сильній волі і духу, Славко перемагає хворобу. Долаючи страшний біль, він вчиться ходити, тоді потай іде на ковзанку.

Мимоволі захоплюєшся силою цього героя. І його теж усім серцем розумієш.

Славко – борець, йому нічого не дістається легко. Абсолютно нічого. Й у навчанні, й у спілкуванні. За все йому доводиться платити, він безперервно пізнає себе і світ, удосконалює свої вміння постійно пробує щось нове, шукає свій шлях. Він сміливо йде у печери і захоплюється спелеологією, тоді починає тренуватися на шпагах. Але внутрішнє бурхливе життя цієї людини лишається непоміченим його оточенням.

Певно, лише батьки розуміють свого сина, впускають його у своє доросле коло, усвідомлюючи, що і далі на Славка чекає не менше випробувань.

Це такий хрест, який доводиться змалку нести хлопцю, але врешті-решт, він виростає гідним, хоча це дуже нелегко. Найбільше випробування Славка – щастя Юлька, якому, на його думку, все дістається легко без будь-яких зусиль. І це причина, чому Славку застить очі образа на світ, в якому одним доводиться важко працювати, а іншим все підноситься на тарілочці з синенькою смужечкою...

Дуже сильна сцена двобою між Славком і Юльком. Так, Юлько ніколи не тримав шпаги в руках, і Славко ні в якому разі не мав битися з неосвіченим. Але... ж хіба можна засуджувати його за бажання хоч раз побачити, у його розумінні, кращого від себе переможеним?

І, насправді, це не боротьба між образою і заздрістю. Цей двобій – втілення величезного непорозуміння між людьми.

Шпага Славка ламається, завдаючи Юльку важкої рани, знайдений життєвий шлях вислизає з-під ніг. За помилку Славко жорстоко розплачується, коли його звинувачують у зовсім іншому злочині, а суспільство готове відвернутися.

Славку важко бути самому, оббреханому, але він тримається, хоча й з останніх сил, і тримається гідно. І наскільки важливим виявляється для нього почути від друзів, від однокласників, від розумних та небайдужих дорослих те заповітне: «Ми тобі віримо!».

Й іноді здається, що це внутрішня сила Славка і віра в нього інших людей і сприяла позитивному вирішенню, здавалося б, безнадійної ситуації. А Юлько... Юлько сам себе покарає за підлість. Він вміє себе карати, й у випадку з розчаруванням у батьку і родині, ми це дуже добре бачимо. Але чи покається Юлько? Чи зізнається у ганебному вчинку? Чи це йому допоможе? Чи навпаки, згубить?..

(Слайд № 7)

СЛАВКО БЕРКУТА

1.Захоплення: фехтування, спелеологія

ЮЛЬКО ВАЩУК

1.Гарно малює

3.Гарний оратор

2.Впертий

4.Любов до міста

5.Гордий

«Не ходи, Юльчику, в двір, не бався з тими хлопчаками, ти інший, сину, вони не з твого кола...» мовби відділений од решти, розумніший, кращий, здібний. = ДІЙСНІСТЬ

«Добре б завтра прокинутися раптом кимось іншим — не Юльком Ващуком, ні, ким завгодно, аби не Ващуком. Звичайним, буденним. Встати, вмитись, щось буркнути матері, коли вона попросить купити хліба, грюкнути дверима і вийти на вулицю — також звичайну, буденну,— і бути байдужим до каменів, до форми вікон, до кольору дахів. До дзвону трамвайних рейок. До голосів у натовпі.» Бажання стати іншим = МРІЯ = ДІЙСНІСТЬ

2.Готовий надати допомогу

4.Хуліган; упертий шибеник

5.Страшенно гордий

3.Впадає в крайнощі

внутрішня сила Славка + віра в нього інших людей = позитивне вирішення безнадійної ситуації.

ЦИТАТИ:

1. Наука про печери! Спелеологія! Це ж найцікавіша в світі справа. Нема нічого привабливішого! Раптом візьмеш та й відкриєш на стіні малюнки первісних людей. А підземні озера! А сталактити! А несподівані повороти й западини! (с.21)

Найголовніший, звичайно, був подарунок Андрія Степановича. Він дав Славкові чудову шпагу, новеньку шпагу з дзвінким, як струпа, клинком і блискучою гардою. Ручка її лежала в долоні зручно, мов прикипала, і шпага здавалася продовженням руки, напрочуд необхідним продовженням руки. (с.57)

2. Взимку вони якось грали в сніжки, до пізнього вечора мокли в липкому снігу, і десь там зосталась Юлькова шапка — чи то збили суперники, чи то сам загубив, вже й гра скінчилася, а Юлько з Славком шукали шапку, і врешті Славко віддав йому свою.

— Ти бери, бери, тобі кажуть! Я ніколи не простуджуюся, сам

знаєш.

І пішов Юлько додому у Славковій шапці, була вона геть мокра, одне вухо майже обірвалось, та все ж рятувала од вітру й морозу. Одним словом, шапка... (с.36)

3. Шпагу, подаровану Андрієм Степановичем, Славко заховав і вирішив не брати до рук доти, доки сам не відчує, що має на це право. Дав собі слово: через рік увійти до збірної республіки, самому собі поклявся і надумав не порушувати клятву, хоч би чого це йому коштувало.

— Тільки ж гляди, про науку не забувай,— сказала мама.— Ти завжди з крайності в крайність впадаєш, не можеш рівно.

— Я ж не паровоз, щоб рівно, як по рейках. Я людина,— глибокодумно зауважив Славко. (с.58)

4. Юлько Ващун — покривджений, Славко Беркута — хуліган. (с.65)

— Ясна річ: закономірна поведінка для упертого шибеника! (с.74)

5. — Беркута не відмовляється, він взагалі нічого не говорить, він каже: «Якщо ви мені не вірите, я не буду нікого до цього змушувати». Він страшенно гордий, Славко Беркута! І коли буде оцей суд, то... (с.75)

(Слайд № 8)

Друга група дослідників:

ЮЛЬКО ВАЩУК

Дуже розумний, талановитий художник і відмінник Юлько Ващук неймовірно самотній. І ця самотність, відмежованість від інших, неможливість жити так, як живуть його однолітки, відсутність повноцінного спілкування з дорослими, з якими йому було б цікаво, поступово їсть цього героя зсередини. Його випробування – постати перед світом і знайти себе на його просторах. Це неймовірно складно, особливо коли ти сам, і нікому зрозуміти і підтримати, а та справа, до якої маєш найбільший хист, не поцінована.

У Юлька немає внутрішнього стрижня, він загублений між історичними епохами, які вивчає, і людьми, до яких йому байдуже, і яким він потай заздрить, бо інші радіють життю. Юлько хоче спілкуватися, але боїться спілкування, навіть його найкращий друг Славко Беркута водночас є в очах Юлька ворогом, якому Юлько мститься підлістю за те, що вважаю Славкове життя надто простим порівняно зі своїм.

І цей складний психологічний клубок проблем породжує жорстокість, невпевненість, внутрішню неорганізованість і нестійкість світосприйняття. Спочатку Юлько ображає поранену сороку, потім принижує інших, тоді намагається підмовити місцевих хуліганів побити Славка, підстерігши його ввечері, коли той вертається з тренування, а коли ситуація складається так, що план з побиттям провалюється, а Юлько опиняється в міліції, хлопець називається Славковим іменем, чим спричиняє купу проблем своєму однокласникові.

Який вихід з цієї ситуації для Юлька?

В якомусь сенсі нам неймовірно шкода цю людину, яка заплуталася в собі, бо я його розумію. Багато неординарних талановитих підлітків помиляються, намагаючись знайти своє місце під сонцем. Єдиний шлях, як на нас, це повірити у своє обдарування. Лише тоді, згодом і навряд швидко, коли людина буде гідна спілкування з так само неординарними і талановитими, знайдуться й однодумці, й визнання у суспільстві.

Опуститися до рівня інших і розчинитися серед колективу, бути таким, як усі, – не вихід. Зробити жорстокість і зневагу своїм непробивним щитом і гострим мечем – не вихід так само. Але, певно, саме так з розумних й обдарованих виростають геніальні злочинці, які мстяться суспільству за свої не розділені думки і радощі, за свою невимовну самотність. Якщо, звісно, життя не ламає їх раніше...

Чи знайде цей єдиний правильний шлях Юлько? Цю відповідь авторка залишає за кадром. Але ми сподіваємося, що таки знайде.

(Слайд № 9)

ЮЛЬКО ВАЩУК

1.Гарно малює

3.Гарний оратор

2.Впертий

4.Любов до міста

5.Гордий

«Не ходи, Юльчику, в двір, не бався з тими хлопчаками, ти інший, сину, вони не з твого кола...» мовби відділений од решти, розумніший, кращий, здібний. = ДІЙСНІСТЬ

«Добре б завтра прокинутися раптом кимось іншим — не Юльком Ващуком, ні, ким завгодно, аби не Ващуком. Звичайним, буденним. Встати, вмитись, щось буркнути матері, коли вона попросить купити хліба, грюкнути дверима і вийти на вулицю — також звичайну, буденну,— і бути байдужим до каменів, до форми вікон, до кольору дахів. До дзвону трамвайних рейок. До голосів у натовпі.» Бажання стати іншим = МРІЯ = ДІЙСНІСТЬ

ЦИТАТИ:

1. Малювалися хлопцеві коні. Билинні, гривасті,— таким тільки

богатирів носити на широких спинах. І тонконогі, з підтягнутими

животами, з гарячими, розтривоженими кругами очей. І маленькі,

тихі, з похиленими головами, з непідкованими копитами.(с.3)

2. Із Юльком сперечатися — все одно, що кам’яну брилу на дуель

викликати, він на своєму стоятиме, хоч би й не мав рації. (с.19)

3. Юлько не затинається зовсім, коли відповідає урок, мовби йому це заввиграшки. Говорити віп уміє гарно, це правда, та й взагалі нема нічого такого, що Юлько робить погано. (с.20)

4. Зачарувало Юлька місто. Любив його якось дивно, не по-хлоп’ячому, і любив не стільки самий рух, барвистість людської течії, а скоріше затаєну думку, закам’янілість м’язів каріатид і атлантів, різкі переходи від сучасної архітектури до старовини. (с.35)

5. — Та так, не згірше,— сказав Стефко і зиркнув на Юлькові нові

черевики. Вони блищали, як люстерко, і Юлько ступав обережно

та гордовито. (с.49)

(Слайд № 10)

Третя група дослідників:

ЛІЛІ ТЕСЛЮК

Успішна Ліля – розумна, талановита, але водночас добра і, навіть, дещо проста. Вона любить бути в центрі уваги, але й може приносить користь іншим. Це людина настрою.

Ліля полюбляє хизуватися своїми успіхами, бути кращою за інших. І вона справді багато вміє. Дівчинка настільки гарно знає англійську мову, що може вчити інших, і робить це, поки не відволікається на щось інше. Ліля знімалася у кіно, часто бувала на телебаченні.

Її життя сповнене цікавим досвідом, яким вона радо ділиться. Ця дівчина успішна, але це не затьмарює її постать, хоча й часом Лілі дуже важко.

Найважче випробування Лілі  – це навчитися спілкуватися з колективом, стати його натхненницею і душею. Саме Ліля найбільше прагне допомогти Славкові, коли той потрапляє у біду, хоча раніше ображалася на нього за неуважність, яку вбачала у поведінці хлопця.

Між Лілею і Славком є конфлікт. Вона – творча натура, балерина, яка виступає на великій сцені, і це прояв одного з її яскравих талантів. Натомість у тренуваннях Славка дівчинка бачить лише розвиток фізичних здібностей, не розуміючи, що бойові мистецтва мають під собою важливу світоглядну філософію.

Поступово Ліля успішно долає цей стереотип і знаходить і себе, і повноцінне спілкування, і, можливо, вірного супутника на все життя.

(Слайд № 11)

1.Незвичайна дівчинка

2.Пустотлива

2.Весела

2.Непосидюча

3.Тендітна, зграбна, гарненька

ЛІЛІ ТЕСЛЮК

Її життя сповнене цікавим досвідом

Прагне навчитися спілкуватися з колективом

ЦИТАТИ:

1. Через десять хвилин четвертий «Б» довідався, що йому неймовірно пощастило,— нова учениця виявилася просто-таки незвичайною дівчинкою. По-перше, знала англійську мову так само добре, як українську, бо, бачите, брат її вчиться на англійському відділі в університеті. По-друге, безліч разів виступала по телевізору в дитячих передачах, по-третє, знімалася в кіно. По-четверте, вчиться у балетній студії театру. (с.6-7)

2-3. Дівчинка на сцені анітрохи не скидалася на веселу, пустотливу й непосидющу Лілі Теслюк, від якої щомиті кожен міг сподіватися якоїсь каверзи чи просто дитячого вибрику. Світлі кучері спадали їй на плечі, і обличчя майжеховалося у тій повені волосся. Легка спідничка також здавалася тільки хвилею, і вся Лілі, тендітна, зграбна, гарненька — скоріше хмаринка, а не справжня дівчинка, і було боязко — ось видіння зникне, розтане і вже ніколи не повториться. Та коли сьомий «Б» врешті зрозумів, що оте диво на сцені — таки справді Лілі Теслюк, їхня Лілі, на гальорці зчинився галас, як у класі під час перерви. (с.41)

(Слайд № 12)

Четверта група дослідників:

Інший не менш цікавий персонаж – Стефко Вус. Цьому хлопцю не пощастило у житті, його батько випиває. У Стефки немає справжніх друзів, його виховує вулиця, поступово підштовхуючи до злочинного життя.

Але важливо те, що Стефко не змальовується як хуліган і потенційний злочинець, читач бачить його внутрішній світ, ділить із хлопцем його біль і самотність, співчуває і, можливо, інакше подивиться на подібних людей у своєму житті.

Щасливим Стефко був лише у дитинстві, і провідником у світ була його бабуся, яка померла. Та натомість, нині у житті хлопчика з’явилася інша подібна людина – стара вчителька, чиє тепло, і хочеться палко вірити у це, розтопить самотнє, але добре серце цієї людини.

Ображена Юльком поранена сорока, яку Славко і Стефко приносять вчительці, щоб та вилікувала птаха, видужує. І тому, сподіваєшся, що ця людина зможе допомогти і Стефку знайти себе і вилікуватися від самотності і невпевненості, а найголовніше від байдужості.

Бо як інакше розцінювати його поведінку, як не проявом байдужості, коли Стефко погоджується допомогти Юльку знайти тих, хто помститься Славку замість юного розумника?

Світ, який раніше дарував Стефку найсмачніші яблука і говорив із хлопцем, – несправедливий і жорстокий. Чому ж цей світ має бути справедливим до Славка Беркути?

Стефко пробує зупинити Юлька, хоча й невдало, і це вказує, що вогник людяності ще жевріє у його серці.

(Слайд № 13)

2.Насмішкуватий тон

2.Їжакуватий погляд

СТЕФКО ВУС

1.Соловей-розбійник

4.Бідний

3. Самотній

В баби Олени Жага до життя

В батька                   Байдужість до всього

ЦИТАТИ:

1. Стефко це, Стефко Вус, соловей-розбійник з нашого двору. Стою та й дивуюсь: чогось такий добрий став, у дворі хлопчаків мало що не ломигає, а тут над сорокою розчулюється! Метаморфоза. (с.31-32)

2. Незвично тихий братів голос наполохав дівчину. Зиркнула скоса, як Стефко, стулила докупи долоні:

— Коли ти по хочеш... Коли ти без мене тут бути не хочеш, то...то я, може, зостанусь, Стефку? Коли ти...

Вернувся до хлопця його їжакуватий погляд і насмішкуватий тон, сказав, мовби сердився на сестру (с.38)

3. Стефко Вус, приміром, сидить удома. Голодний, самотній і сердитий. Настка перейшла-таки у школу-інтернат, хлопцеві сумно, усе байдуже, не хочеться навіть взуватися і йти по хліб. Тато ще вранці кудись подався — та нехай би собі йшов неворотом, Стефко навіть не жалкуватиме. Лежить Стефко і розмірковує,— може, покинути все на світі: і халупу, де кожен кут остогид, і школу, і навіть місто — та й податися кудись геть? (с.48)

4. — Сервус, Стефку, як ся маєш?

— Та так, не згірше,— сказав Стефко і зиркнув на Юлькові нові черевики. Вони блищали, як люстерко, і Юлько ступав обережно та гордовито. Він пішов праворуч, а Стефко — ліворуч. Йшов собі вулицею, заклавши руки до кишень пальта, і на обличчі його була написана зневага до цілого світу, а до Юлькових черевиків чи не найбільша. Хоч, правду кажучи, йому хотілося мати блискучі нові черевики. Тільки така розкіш не входила до найближчих планів Стефкового татуся. (с.49)

Робота групи мовознавців

Завдання випереджального характеру:

·        Виписати з тексту неологізми, пояснити їх значення

Довідка:

Суховітриця (с.30) сухий вітер

Обертатися цілонічно (с.40) цілу ніч

Не лихопомна (с.61) не пам’ятає лиха

·        Виписати з тексту прислів’я, народні прикмети пояснити їх значення

                   Довідка:

Не вивернеш сорочку, будеш того ж дня битий (с.46) може накликати на свого власника безліч нещасть, зокрема передбачається побиття, сварка, а також невдачі навіть в дрібних справах.

Боїшся аби кіт дороги не перебіг (с. 46) очікуйте нещастя

Чужими руками жар загрібати (с.82) привласнювати наслідки чужої праці; недобросовісно користуватися чужою працею у власних інтересах

Зранку, либонь, на ліву ногу ступив (с.82) бути без причини в поганому настрої

III. Закріплення вивченого матеріалу

«Чи уважний ти читач?»

1. Як прозвали телефонний апарат в учительській? («ундервуд») с.25

2. Як називалися перші газети? (сигнальні) с.26

3. Що було зображено на малюнку, який висів на стіні в кімнаті Юлька? (ліхтар) с.35

4. Що купив Славко замість масла? (книжку «Останні таємниці старої Африки») с.39

5. В якому класі навчалася Лілі? (7-Б) с.41

6. На яку виставу запросила Лілі свій клас? («Щелкунчик») с.41

7. Що хотів подарувати Юлько Лілі після вистави? (бурштинову балерину) с.42

8. Як звали тренера Славка по фехтуванню? (Андрій Степанович) с.44

9. До якого міста мав їхати Славко на змагання? (до Харкова) с.46

10. Як назвали знайдену в парку сороку? (Кавка) с.52

11. Кого не любив Юлько? (голубів) с.54

12. Яке місце зайняв Славко в особистих змаганнях? (4) с.56

13. Як звали вчительку малювання? (Варвара Трохимівна) с.60

14. З ким із казкових героїв порівнюють Славка? (з Котигорошком) с.70

15. До кого звернувся Юлько, щоб помститися Славкові? (до Лопуха) с.83

(Слайд № 14)

Інтерактивна вправа на сайті LearningApps.org

Знайти правильну відповідь із ряду запропонованих:

http://LearningApps.org/display?v=pgurwbumc16

IV. Підсумок уроку. Оцінювання учнів

Метод «Мікрофон»

·        Чи сподобався вам твір?

·        Хто з персонажів викликав у вас симпатію?

·        Чий вчинок ви засуджуєте?

·        Чого вас навчає ця повість?

·        Що вам цікаво було робити на уроці?

Картка самооцінювання

Прізвище, ім'я учня __________________________________  Дата _________

Критерії	Оцінка 0-2б.
Я брав активну участь у роботі на уроці
Я вносив вдалі пропозиції, які врахував клас
Я надавав підтримку однокласникам або заохочував їх до роботи
Я запропонував ідею, яка сподобалась іншим
Я вдало узагальнював думки інших
Я давав повні відповіді на запитання
Загальна кількість балів

(Слайд № 15)

V. Домашнє завдання

«Вибери сам»

·        Створити буктрейлер (короткий відеоролик) за мотивами повісті;

·        Скласти та записати «Поради батькам щодо виховання дітей»;

·        Порівняльна характеристика Толя (Юлько) – Федько (Стефко) за творами В. Винниченка «Федько-халамидник» та Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути»

Додаток № 1                                         Додаток № 2

             

Література та інтернет-ресурси:

1. Ніна Бічуя: «У місті я існую й не знаю, чи могла би існувати поза ним»

http://litakcent.com/2013/01/28/nina-bichuja-u-misti-ja-isnuju-j-ne-znaju-chy-mohla-by-isnuvaty-poza-nym/

2. Ніна Бічуя Шпага Славка Беркути

http://portfel.at.ua/lib/b/bichuja_shpaga_slavka_berkuti.pdf

3. Буктрейлер – сучасна форма реклами книги

http://biblio.lib.kherson.ua/buktreyler.htm

4. http://LearningApps.org/display?v=pgurwbumc16 (Інтерактивна вправа)

5. https://prezi.com/wiyyn7sx4z7s/quot-quot/ (Презентація до твору «Prezi»)

6. http://padlet.com/natashadynashenko80/ptuu3pttvdys (Дошка «Padlet»)